Maryan Besaga

«Вечір» продовжує серію «Післязавтра» — краєвидів і роздумів, об’єднаних поглядом у небо та спробою відчути майбутнє через мінливі стани теперішнього.

Спокійне вечірнє небо, сонце над горизонтом і ледь помітний слід літака складаються у майже позачасовий образ. Небо залишається таким, яким людина спостерігала його протягом тисячоліть. І водночас одна невелика ознака сучасності змінює наше сприйняття цього спокою.

Те, що за інших обставин могло залишитися звичайною деталлю пейзажу, у сучасній реальності здатне породжувати відчуття тривоги. Проте картина не визначає, чи існує загроза насправді. Межа між спокоєм і тривогою виникає у свідомості самого глядача — у його пам’яті, досвіді та очікуванні того, що може статися.

«Вечір» залишає глядача перед відкритим горизонтом, де тривога співіснує з тишею, а невизначеність — із можливістю знову будувати сподівання та плани на майбутнє.